Реінвестувати чи вийти в кеш: що робити з інвестприбутком
08.10.2025
За підсумками першої половини 2025 року середня дохідність глобальних фондових ринків перевищила 10%. Облігації додали близько 6% завдяки пом’якшенню монетарної політики, а золото зміцнилося більш ніж на 12%.

На тлі такого зростання питання ефективного управління прибутком стає особливо актуальним баланс між реінвестуванням і виходом у кеш може визначити довгострокову стійкість портфеля, розповідає «Мінфіну» інвестиційний експерт Тимур Трушковський.
Філософія довгострокового мислення

Реінвестування — це не лише фінансова стратегія, а й філософія мислення та свободи. Воно дозволяє використовувати силу складних відсотків, коли не лише ваш початковий капітал, а й уже зароблені гроші починають приносити дохід.
Наприклад, якщо інвестувати $10 тис. під 10% річних і щороку забирати дивіденди, ви отримуватимете $1 тис. на рік. Через десять років загальна сума становитиме близько $20 тис. Але якщо ці ж дивіденди реінвестувати, то за той самий період капітал зросте майже до $26 тис.
Це і є ефект «снігової кулі»: з кожним роком дохідність прискорюється, і в довгостроковій перспективі реінвестування стає значно вигіднішим за кешаут.
Уявімо ситуацію: батьки вирішують почати інвестувати у майбутнє своєї дитини ще до її народження. Вони щомісяця відкладають невелику суму в портфель та реінвестують усі отримані дивіденди.
Результат вражає — вже через півтора року ці активи здатні генерувати регулярний дохід, який перевищує розмір середньої пенсії в Україні.

Цей приклад наочно демонструє силу реінвестування: навіть невеликі регулярні внески та дисципліна в управлінні капіталом можуть створити стабільний фінансовий потік у майбутньому.
Щоб краще зрозуміти логіку, уявіть звичайний кран із водою. Це джерело інвестиційного доходу. Якщо вода вам зараз не потрібна, чи є сенс перекривати потік? Аналогічно і з інвестиціями: якщо актив приносить прибуток, особливо пасивний, і у вас немає нагальної потреби у цих коштах, логічно дозволити цьому потоку продовжувати текти.
Критерії прийняття рішень

Універсального алгоритму для будь-якого портфеля не існує. Проте інвестор може орієнтуватися на кілька ключових показників, які допомагають оцінити привабливість інвестицій:
1. Дивідендна дохідність. Середня дивідендна дохідність компаній індексу S&P 500 у 2025 році становить близько 1,5−1,7%. Для секторів енергетики чи телекомунікацій цей показник часто перевищує 4−5%.
2. Орієнтир P/E. Історично середнє співвідношення «ціна/прибуток» (P/E) по S&P 500 було на рівні 15−16. Під час перегріву ринку, зокрема у 2021 році, показник сягав до 22−24, що свідчило про переоцінку.
3. Історія зростання дивідендів. Так звані «Dividend Aristocrats» — компанії, які десятиліттями стабільно підвищують дивіденди, — у середньо- та довгостроковій перспективі показують кращу дохідність ніж сам індекс.
4. Галузеві відмінності. Технологічні компанії зазвичай мають низьку дивідендну дохідність (часто <1%), але компенсують це швидким зростанням капіталізації. Натомість «захисні» сектори, як-от виробники товарів першої потреби, забезпечують інвестору стабільні дивідендні потоки.
Оцінка доцільності утримання дивідендних активів:
  • Якщо дивідендна дохідність залишається привабливою, компанія демонструє стабільність і потенціал зростання — доцільно тримати актив та реінвестувати отриманий дохід.
  • Якщо ж з’являються сигнали, що фундаментальні показники змінюються у гірший бік, — варто зафіксувати прибуток та вийти з позиції.
Наприклад, компанія 3M тривалий час була класичним «дивідендним аристократом», стабільно виплачуючи дивіденди. Проте коли ціна акцій досягла пікових значень і з’явилася інформація про скорочення виплат, це стало сигналом до продажу. Логічним кроком було зафіксувати прибуток і перевести капітал у перспективніший актив.
Психологія прибутку: як не дати емоціям зруйнувати стратегію

Коли інвестор бачить серйозний прибуток, перша реакція — ейфорія. Але майже одразу з’являється інший механізм — страх втрати. Виникає спокуса: «забрати, поки дають».
Класичний приклад — біткоїн у 2017 році. Багато інвесторів виходили з позицій на рівні $5−10 тис., вважаючи цей прибуток «фантастичним». Та вже за кілька місяців вартість активу зросла майже до $20 тис. Подібні історії трапляються і на фондовому ринку: під час кризи 2008 року чимало інвесторів продали акції Apple, зафіксувавши збитки, але за наступне десятиліття капіталізація компанії збільшилась більш ніж у 10 разів.
Ці приклади показують, що емоції часто підштовхують до передчасних рішень, які згодом виявляються помилковими. Саме тому контроль над психологією — одна з ключових складових інвестиційної дисципліни.
Головний урок: неможливо зловити весь ріст. І це абсолютно нормально. Завдання інвестора — не піддаватися емоціям, а діяти за стратегією.
Коли варто фіксувати прибуток?

Є ситуації, коли кешаут — не просто бажання, а життєва необхідність. Це може бути: перший внесок на житло, оплата освіти, лікування чи непередбачувані обставини.
Проте на початку інвестиційного шляху не варто розпродавати портфель через короткострокові труднощі, адже це гальмує довгострокове зростання капіталу.
Альтернативою може стати кредит під заставу активів. Яскравий приклад — Ілон Маск: щоб профінансувати угоду з купівлі Twitter, він отримав близько $12,5 млрд у рамках маржинальних кредитів. Для цього у 2022 році під заставу було закладено приблизно 238,4 млн акцій Tesla — близько третини його пакета (з приблизно 715 млн акцій). Це показує, як можна отримати ліквідність, не розпродаючи портфель.
Різні стратегії

1. Дивідендні акції. Must-have для реінвестування. Тут максимально працює складний відсоток: отримані дивіденди купують нові акції, які приносять ще більше дивідендів.
Приклад: якщо акція з дивідендною дохідністю 4% коштує $100, то щороку ви отримуєте $4 дивідендів. Реінвестуючи їх, через 10 років ваш дохід становитиме вже понад $48 на кожні вкладені $100 — завдяки ефекту складних відсотків.
2. Акції зростання. Єдиний спосіб реінвестувати тут — не продавати. Потрібно дати компанії вирости до свого потенціалу та не фіксувати прибуток надто швидко.
Приклад: інвестори, які купили акції Tesla у 2015 році приблизно по $15 і утримували їх, у 2025 році мали понад $200 за акцію — зростання більш ніж у 13 разів.
3. Криптовалюти. Високоризиковий актив. Часто найкраща стратегія — «забрати вкладене та залишитися в грі тільки з прибутком». Це знижує ризики та водночас залишає шанс на подальший ріст.
Приклад: інвестор, який вклав $1 000 у біткоїн на рівні $3 000 за монету, при зростанні до $60 000 міг забрати свої $1 000 ще на ранньому етапі, залишивши лише прибуток, що перетворився на десятки тисяч доларів.
4. Нерухомість. Реінвестування можливе через збільшення внесків у нові об'єкти або ж через пришвидшене погашення іпотеки. Це прискорює накопичення капіталу та відкриває шлях до нових інвестицій.
Приклад: додаткове погашення іпотеки на $200 на місяць може скоротити термін кредиту на 5−7 років і заощадити десятки тисяч доларів на відсотках, що дозволить швидше інвестувати у нову нерухомість.
Вікові особливості

25 років: головне завдання — нарощувати капітал. У цьому віці час працює на вас: довгострокове інвестування та реінвестування дозволяють максимально використати ефект складного відсотка. Кешаут варто розглядати лише у екстрених ситуаціях.
45 років: фокус поступово зміщується від зростання до збереження капіталу. Головна мета — забезпечити фінансову свободу. Часткове виведення коштів стає розумним кроком, адже формується стабільний дохід від дивідендів чи оренди.
Правило 4%

Ця стратегія створена для життя на пасивний дохід. Її суть у тому, щоб дисципліновано інвестувати й реінвестувати дивіденди, а в майбутньому щороку використовувати лише 4% від портфеля для стабільного життя. При цьому основний капітал продовжує працювати та зростати.
Приклад: якщо ваш інвестиційний портфель становить $500 тис., то за правилом 4% ви можете щороку знімати $20 тис. для витрат. Якщо портфель дорівнює $1 млн — це вже $40 тис. на рік. При цьому базовий капітал залишається інвестованим і продовжує генерувати дохід.
За цим принципом можна сформувати портфель і для дорослої дитини: частина інвестицій забезпечує життя, решта — працює на подальше зростання активів. У такій моделі робота стає не обов’язком, а свідомим вибором.
Психологічні пастки

Імпульсивні витрати. Бажання витратити прибуток на речі, які насправді не потрібні. Це підміна мети: замість майбутньої фінансової свободи гроші йдуть на миттєві задоволення.
Дрібні фінансові проблеми. Спокуса використовувати інвестиційний портфель для покриття незапланованих витрат. Такий підхід руйнує ефект складного відсотка й гальмує зростання капіталу.
Сумніви. Постійне питання «чи не зараз найкращий момент для реінвестування?». Ключ до успіху — мінімізувати емоції та послідовно дотримуватися обраної стратегії.
Приклад: якщо щороку «знімати» з портфеля $2 тис. на імпульсивні покупки, то за 20 років (під 10% річних) втрата складе понад $125 тис. потенційного капіталу. Це різниця між новою машиною «тут і зараз» та можливістю жити на пасивний дохід у майбутньому.
Золоте правило інвестора

Дайте своєму портфелю час. Реінвестуйте й не поспішайте — складний відсоток зробить роботу за вас.
Ваші фінанси — це активи, які працюють щодня без вихідних і відпусток. Не намагайтеся «переграти» ринок. Будьте послідовними: стратегія, дисципліна та терпіння створюють справжню фінансову свободу.

Інвестуйте так, щоб одного дня зрозуміти: ваші гроші за ніч заробили більше, ніж ви за місяць.
Реінвестування — це прості кроки сьогодні, які в довгостроковій перспективі приносять результат, здатний змінити життя.
Поделиться статьей в социальных сетях
Made on
Tilda