Критерії прийняття рішеньУніверсального алгоритму для будь-якого портфеля не існує. Проте інвестор може орієнтуватися на кілька ключових показників, які допомагають оцінити привабливість інвестицій:
1. Дивідендна дохідність. Середня дивідендна дохідність компаній індексу S&P 500 у 2025 році становить близько 1,5−1,7%. Для секторів енергетики чи телекомунікацій цей показник часто перевищує 4−5%.
2. Орієнтир P/E. Історично середнє співвідношення «ціна/прибуток» (P/E) по S&P 500 було на рівні 15−16. Під час перегріву ринку, зокрема у 2021 році, показник сягав до 22−24, що свідчило про переоцінку.
3. Історія зростання дивідендів. Так звані «Dividend Aristocrats» — компанії, які десятиліттями стабільно підвищують дивіденди, — у середньо- та довгостроковій перспективі показують кращу дохідність ніж сам індекс.
4. Галузеві відмінності. Технологічні компанії зазвичай мають низьку дивідендну дохідність (часто <1%), але компенсують це швидким зростанням капіталізації. Натомість «захисні» сектори, як-от виробники товарів першої потреби, забезпечують інвестору стабільні дивідендні потоки.
Оцінка доцільності утримання дивідендних активів:
- Якщо дивідендна дохідність залишається привабливою, компанія демонструє стабільність і потенціал зростання — доцільно тримати актив та реінвестувати отриманий дохід.
- Якщо ж з’являються сигнали, що фундаментальні показники змінюються у гірший бік, — варто зафіксувати прибуток та вийти з позиції.
Наприклад, компанія 3M тривалий час була класичним «дивідендним аристократом», стабільно виплачуючи дивіденди. Проте коли ціна акцій досягла пікових значень і з’явилася інформація про скорочення виплат, це стало сигналом до продажу. Логічним кроком було зафіксувати прибуток і перевести капітал у перспективніший актив.